Рекорди відвідуваності і знамените ревіння. Чим відомий стадіон у Глазго, де на Євро-2020 зіграють Швеція та Україна

25 червня 2021, 19:50
Сюжет

29 червня в межах 1/8 фіналу чемпіонату Європи з футболу зустрінуться національні збірні Швеції та України. Матч пройде в шотландському Глазго на легендарному стадіоні Гемпден Парк, побудованому в 1903 році. Розповідаємо, що прославило найдавнішу арену з тих, які приймають Євро-2020.

Реінкарнація

Це вже третій Гемпден Парк у Глазго! Перше поле з такою назвою з’явилося ще в 1873 році. Воно належало клубу Квінз Парк, також на ньому в 1878-му зіграли національні збірні Шотландії та Англії. Однак розширення мережі залізниць на півдні Глазго змусило клуб шукати нове місце для стадіону.

Відео дня

Другий Гемпден Парк був відкритий восени 1884 року в 150 метрах від першого. До кінця XIX століття Квінз Парк задумав розширити стадіон. Однак міська влада відхилила запит на купівлю землі. Назустріч футболістам пішов місцевий землевласник Генрі Ерскін Гордон. Він продав їм 12 акрів неподалік, у парковій зоні.

Для зведення третього Гемпдену залучили знаменитого архітектора Арчібальда Ліча. Уродженець Глазго, який відбудував арени для Ліверпуля, Арсенала, Фулгема, Селтіка, спорудив надсучасний (за мірками першого десятиліття 1900-х) стадіон за три роки.

31 жовтня 1903 року в матчі-відкритті Квінз Парк зустрівся з Селтіком і переміг 1:0.

А що сталося з тими двома Гемпденами? Точне місце розташування оригінального стадіону було загублено з роками, але в 2017 році власник боулінг-клубу Hampden Грем Браун визначив його, вивчивши стару карту залізниць. Археологи вирішили провести розкопки, сподіваючись виявити не тільки футбольні артефакти. Проект, запущений в межах партнерства Archeology Scotland і Hampden Bowling Club, стартує влітку 2021 року, незабаром після Євро.

Колишній стадіон Кеткін Парк (другий Гемпден) (Фото: Вікіпедія)
Колишній стадіон Кеткін Парк (другий Гемпден) / Фото: Вікіпедія

Що стосується другого поля, то після Квінз Парк на ньому грав клуб Серд Ланарк, що збанкрутів у 1967-му. Тераси стадіону, що називався на той час Кеткін Парк, стали частиною міського парку, хоча на газоні аматори все ще можуть зарубитися в футбол.

Рекорди відвідуваності

Аж до 1950 року, коли в Ріо-де-Жанейро відкрили Маракану, Гемпден Парк був найбільшим стадіоном світу. У 1937 році місткість становила 183 388, хоча влада Глазго ніколи не дозволяла випускати до футбольних матчів стільки квитків.

17 квітня 1937-го на товариській грі Шотландія — Англія (3:1) були присутні, за офіційними даними, 149 547 глядачів. Однак сучасники запевняли, що ще не менше 20 000 осіб пробралися на трибуни без квитків. Той матч до сих пір утримує перше місце в Європі за кількістю уболівальників.

Вболівальники намагаються потрапити на Гемпден Парк, 17 квітня 1937 року (Фото: Шотландська футбольна асоціація)
Вболівальники намагаються потрапити на Гемпден Парк, 17 квітня 1937 року / Фото: Шотландська футбольна асоціація

Після Другої світової війни, з міркувань безпеки, місткість скоротили до 135 000

…У 1970 році найсильніший клуб Шотландії Селтік вийшов до півфіналу Кубка чемпіонів, де мав зустрітися з англійським Лідсом. Клубні боси зрозуміли, що стадіон Паркгед, домашня арена Селтіка, не вмістить всіх охочих. Вони взяли в оренду Гемпден Парк. Квитки розлетілися миттєво.

15 квітня 1970 року на матчі Селтік — Лідс були присутні 136 505 уболівальників. Це абсолютний рекорд УЄФА для офіційних матчів. Голкіпер Селтіка Еван Вільямс через пів століття запевняв ВВС, що реально на трибунах було значно більше народу: «Так, я знаю цифри в протоколі. Але там було набагато більше! Не знаю, скільки точно, але не 136 тисяч. Галас стояв неймовірний!»

Глазвегіанці, до речі, виграли 2:1 і вийшли до фіналу.

Гемпденське ревіння

Про шум Вільямс і багато інших футболістів, котрі грали на Гемпден Парк, згадують не випадково. Натовпи глядачів створювали колосальний звуковий ефект, який увійшов до словників як Hampden Roar — «Гемпденське ревіння».

Уперше газети написали про це явище 1929 року. 13 квітня тут вчергове грали збірні Шотландії та Англії. На 40-й хвилині правий нападник господарів Александер Джексон після єдиноборства з криком упав на газон: вивих ліктьового суглоба. Футболіста забрали з поля на ношах і доправили до лікарні Victoria Infirmary.

Удесятьох шотландці (заміни тоді не дозволялися) на рівних грали з родоначальниками футболу. На 89-й хвилині господарі заробили кутовий з правого флангу. Шульга Алек Чейн подав — і поривом вітру м’яч занесло в сітку, 1:0! Понад 110 тисяч уболівальників зустріли взяття воріт шаленими криками і скандуванням.

Джексон стверджував, що, перебуваючи в лікарняній палаті в декількох милях від стадіону, почув ревіння і зрозумів, що його команда забила…

Фрагменти кінохроніки навіть без звуку передають атмосферу тієї гри.

…Звісно, зараз, коли місткість Гемпдену набагато нижча, шум став меншим. Проте виміри 2018 року (півфінал Кубка шотландської ліги, Селтік — Рейнджерс, 4:0) показали піковий рівень 115 децибелів після одного з голів «кельтів». Ніде в Європі подібних цифр не бачили!

Реконструкція

До початку 90-х років ХХ століття виникло одразу дві проблеми. Перша — у Шотландської футбольної асоціації не було свого стадіону, доводилося домовлятися з клубами про оренду для проведення матчів національних збірних (ви ж пам’ятаєте, Гемпден Парк був власністю Квінз Парк, хоч ті давно вже грали в нижчих дивізіонах). Друга — найбільший стадіон країни відчайдушно благав про ремонт, а у скромних власників не було коштів на глобальні перетворення.

Матч на Гемпден Парку, 1973 рік (Фото: Шотландська футбольна асоціація)
Матч на Гемпден Парку, 1973 рік / Фото: Шотландська футбольна асоціація

У 1992—1994 роках, за розпорядженням британського уряду, виданому після смертельної тисняви в Шеффілді (1989 рік), на Гемпдені, як і на інших стадіонах королівства, знесли тераси для вболівання стоячи і встановили індивідуальні крісла. Але цього було недостатньо.

Вихід знайшли. У 1997 році 59 млн фунтів, виручених від Національної лотереї, спрямували на реконструкцію Гемпдену. Процес тривав півтора року; оновлений стадіон 29 травня 1999-го прийняв фінал Кубка Шотландії (Рейнджерс — Селтік, 1:0).

З тих пір місткість арени становить 51 866. На Євро-2020 через коронавірусні обмеження стадіон може прийняти близько 12 000 осіб.

Вирішили і питання власності. Шотландська футбольна асоціація взяла стадіон у лізинг із зобов’язанням викупу. У березні 2021 року Квінз Парк провів останній матч як господар Гемпден Парку, після чого переїхав на допоміжне поле Лессер Гемпден. Головна арена країни стала власністю ШФА.

На цьому Євро

Гемпден Парк приймав три фінали Кубка чемпіонів, два фінали Кубка кубків, фінал Кубка УЄФА, вісім матчів Олімпіади-2012, понад 40 великих концертів. Важливою віхою історії мали стати матчі Євро-2020, право проведення яких Глазго здобув у 2014 році.

Пандемія, на думку багатьох, вкрай негативно вплинула на атмосферу багатьох матчів турніру, особливо тих, що проходять на великих стадіонах з максимальною наповненістю 20—25%.

На груповій стадії Євро-2020 у Глазго грали команди групи D:

  • 14 червня Шотландія — Чехія, 0:2
  • 18 червня Хорватія — Чехія, 1:1
  • 22 червня Хорватія — Шотландія, 3:1

Матч 1/8-ї Швеція — Україна найближчого вівторка завершить програму змагань на Гемпден Парку.

Хто такий Гемпден

Стадіон у Глазго носить ім'я історичного персонажа. Джон Гемпден (1595—1643), титулований англійський землевласник, політик, кузен Олівера Кромвеля. Як депутат парламенту оскаржував претензії короля Карла І на абсолютну владу.

За наказом короля в січні 1642 року Гемпдена та ще чотирьох парламентаріїв спробували заарештувати прямо під час засідання Палати громад. Спроба арешту провалилася; Карл утік зі столиці. Ці події вважають приводом Англійської громадянської війни, що спалахнула в серпні 1642 року. Вона завершилася поразкою роялістів, стратою Карла І, приходом до влади Кромвеля як протектора і реставрацією монархії, але вже в парламентському варіанті.

Портрет Гемпдена в ратуші міста Банбері (Фото: Вікіпедія)
Портрет Гемпдена в ратуші міста Банбері / Фото: Вікіпедія

Всього цього Гемпден вже не побачив. У битві при Чалгрові в червні 1643 року він, командувач піхотного полку парламентаріїв, дістав смертельне поранення в плече і незабаром помер.

Показати ще новини
Радіо НВ
X