«Шахи стали філіалом РФ — ми не повинні з цим миритись». Українець йде в президенти світових шахів, щоб побороти багаторічний диктат Росії

12 липня, 09:25
Андрій Баришполець — один із трьох кандидатів на посаду президента ФІДЕ (Фото:Facebook)

Андрій Баришполець — один із трьох кандидатів на посаду президента ФІДЕ (Фото:Facebook)

НВ поспілкувався з українським кандидатом в президенти Міжнародної шахової федерації Андрієм Баришпольцем.

Вже майже 27 років, як Міжнародною шаховою федерацією (ФІДЕ) керують росіяни, які перетворили гру на ще одне продовження ганебної політики Кремля в різноманітних сферах.

Відео дня

На виборах нового президента організації 7 серпня 2022 року колишньому замголови уряду РФ Аркадію Дворковичу, який очолює ФІДЕ чотири роки, кинуть виклик троє кандидатів, серед яких і український гросмейстер Андрій Баришполець.

НВ Спорт вдалося обговорити з ним його мотиви балотування, плани в разі обрання, а також розпитати про російський вплив на світові шахи.

— Як ви взагалі вирішили балотуватись у президенти ФІДЕ?

- Це рішення було спонтанним і не планувалося заздалегідь. Я не мав думки балотуватися, скажімо, ще три місяці тому. Сталося так, що я побачив, що Аркадій Дворкович, теперішній президент ФІДЕ, який є високопоставленим чиновником у Кремлі багато років, хоче переобиратись і йому немає достойної альтернативи.

Почав дуже активно спілкуватись із шаховими федераціями, з шахістами, після чого для мене стало зрозуміло, що просто немає кандидатури — ніхто не хоче висуватися, з різних причин. І я подумав, чому б мені не балотуватися?

Почав обдумувати цю ідею детальніше, зрозумів, що дійсно можу бути дуже сильним альтернативним кандидатом, бо я гросмейстер, знаю багато проблем в шахах, в яких ми живемо, і мене знають багато людей.

Я почав говорити про це з родиною, з друзями, колегами-шахістами, і дійшов висновку, що дійсно можу висунути свою кандидатуру. Більше того, це правильно зробити, правильно дати вибір шаховому світу. Бо я усвідомив, що ми стоїмо на порозі виборів без вибору.

Хоча при цьому я теж бачу зі спілкування, що є колосальний запит на зміни: дуже багато людей у шаховому світі невдоволені тим, що Дворкович залишається президентом на тлі повномасштабної російської агресії. Так виникла ця думка, після чого я почав докладати всіх зусиль, аби просувати свою кандидатуру.

— А двоє інших кандидатів, на вашу думку, в жодних змінах не зацікавлені? Чи ви їм не довіряєте? Вас четверо кандидатів, крім вас і Дворковича.

— Річ у тім, що коли я приймав рішення про висування, ця ідея виникла десь наприкінці квітня, на той момент було два кандидати оголошених публічно: це Фумей, президент тоголезької Федерації, і Дворкович.

Фумей не добрав номінації з європейської країни, тому формально не допущений до виборів. Стосовно двох інших кандидатів, Іналбек Шеріпов — третій кандидат — оголосив про це десь в один день зі мною, в другій половині травня.

Розмови та ідеї, що хтось має з’явитися, точилися досить давно. Але я просто бачив, що нікого немає, вибори наближалися, 7-го червня був дедлайн збору підписів від федерації. І для мене було очевидно, що поки кандидата немає.

А щодо четвертого кандидата Башара Куатлі - гросмейстера з Франції, який зараз є першим заступником Дворковича — він публічно не оголошував своєї кандидатури. Стало відомо, що він бере участь у виборах вже 8 червня, через день після дедлайну.

Він, як кажуть і пишуть у шахових ЗМІ, проводив свою кампанію «тихо». Виходячи з ситуації, я не міг знати, хто буде балотуватись, чи не буде взагалі, тому приймав рішення, виходячи з ситуації, що є Дворкович, тому потрібна альтернатива…

А зараз просто додам, що позаяк нас четверо кандидатів, я вважаю себе найсильнішим із них. Хоч це звучить і нескромно, але дійсно я є певного роду альтернативою не тільки Дворковичу, але й Шеріпову та Куатлі.

— Я правильно зрозумів, ви вважаєте, що Куатлі - це швидше технічний кандидат? Чи ви не знаєте про це точно?

Андрій Баришполець (Фото: chessdom.com)
Андрій Баришполець / Фото: chessdom.com

— По-перше, я відверто не знаю, а по-друге, я навіть так не вважаю. Тут ситуація в тому, що Куатлі публічно робить якісь заяви, а якісь не робить. Він, наскільки мені відомо, був ледь не єдиним членом ради ФІДЕ, який ще в березні-квітні на одному з засідань заявив, що нам потрібно підняти питання, наскільки припустимо мати російського політика президентом.

Але знову ж таки, проблема була в тому, що це засідання не потрапило до преси, і не є широко відомим шаховому світу.

Через це є діаметрально протилежні думки: хтось вважає, що він виключно технічний кандидат, бо все ж таки багато років був у команді Дворковича, ще й першим заступником, а багато хто вважає, що його мотивація саме в тому, що він не залишається в команді Дворковича, і таким чином розраховує його скинути.

Це дві думки — абсолютно протилежні, і якою є мотивація Башара Куатлі, я не можу сказати.

- Яке ваше ставлення до Шеріпова, особливо з огляду на те, що, наскільки розумію, українська федерація підтримує саме його?

- Тут одразу потрібно обмовитись, що українська федерація дала йому номінацію. Номінація означає, що федерація хоче бачити цього кандидата в списку. Але в той же час це ще не означає, що українська федерація шахів не може змінити свого рішення.

— А чому тоді вона його номінує? Поясніть.

— Тут теж питання до Федерації шахів України — я не можу за неї відповідати. Річ у тім, що я особисто говорив із президентом федерації Віктором Капустіним і пропонував як ідею своє висування, але на той момент ми не дійшли спільної згоди, чи потрібно це робити.

Тому він окремо робив свою кампанію, і для мене очевидно, що в нього є певна своя мотивація і своє бачення, як протидіяти Дворковичу, та яким чином і якого кандидата підтримувати.

На той момент, як я розумію, моя кандидатура не була сприйнята всерйоз, і відверто скажу, тоді я би не сказав, що був найсильнішим і найбільш реальним кандидатом. Зараз це вже не так.

Зараз зовсім інша ситуація, і безумовно у Федерації шахів України ще є можливість публічно змінити свою позицію, незважаючи на те, що вона прийняла досить дивне рішення підтримати Шеріпова.

Повертаючись до вашого питання про Шеріпова, якого я не знаю від слова «взагалі». Єдине, що відомо про нього шаховому світові, — це те, що він був в команді Кірсана Ілюмжинова 2018 року — є фотографії. Інформації про нього та його відношення до шахового світу в інтернеті дуже мало.

Тому мені цей кандидат незрозумілий, на відміну від мене, бо я шахіст, і про мене інформації багато. Безумовно, знають не всі, бо я не найвідоміший гросмейстер у світі. Але так само про Башара Куатлі мені відомо досить багато з відкритих джерел, і я приблизно розумію, що це за кандидат, і чого ми можемо хоча б приблизно очікувати або ж розуміти.

Тоді як із Шеріповим це поки що загадка. Мені теж цікаво подивитися, як усе буде далі розвиватися, бо наскільки я зараз бачу, не було жодних публічних виступів Шеріпова, і так само немає публічного розуміння того, чому Федерація шахів України його підтримала.

- А як це пояснюють у Федерації, вам говорили, чому там підтримують саме його?

- Мені особисто — ні. Я просився бути присутнім на виконкомі Федерації шахів України, щоб також пояснити свою позицію, презентувати себе. Практично всі члени виконкому знають мене особисто, багато хто бачив як я ріс ще молодим шахістом, багато з ким ми перетиналися в якихось різних форматах.

Але так чи інакше мені дуже хотілося і цікаво було донести свою позицію і побачити, що вони думають із цього приводу. Але виконком пройшов у режимі без мене, і я не можу це коментувати, бо не знаю, які причини — це питання до ФШУ.

А чому далі так відбувається, я теж поки не знаю. В моєму розумінні, що це не останній виконком, який буде передувати виборам. Я все ж таки ще маю надію, що Федерація шахів України підтримає мене.

Вважаю, що якщо відсторонитися і навіть абстрагуватися від мого імені, то логічно, що Федерація підтримує свого шахіста, якого всі знають, до того ж переважна більшість українських гросмейстерів і шахістів мене підтримують.

Знову ж із тих же причин, що вони мене знають і приблизно мають розуміння, з чим я йду на вибори. А чому Федерація підтримує Шеріпова — поки що є загадкою для багатьох.

- Схоже, що на відміну від вас, вони знають, хто такий Шеріпов…

- Чесно скажу вам, як я бачу, це не зовсім так. Рішення про підтримку Шеріпова одноосібно прийняв президент Федерації Віктор Капустін. Яка його мотивація — я не можу сказати. Наскільки добре він знає, чи не знає Шеріпова, я теж не можу коментувати.

Знаю тільки, що Капустін йде в команді Шеріпова, і буде номінований як один із віце-президентів ФІДЕ в разі перемоги Шеріпова.

Та при цьому, наскільки мені відомо, виконком ФШУ, члени виконкому ФШУ не знали про це рішення Капустіна до того моменту, як це було оголошено, тоді як до 7 червня це було невідомо.

Але я не хочу спекулювати, бо це питання до них — можливо вони знали, та про це не було відомо широкому загалу. З того, що я бачу, спілкуюсь і знаю, члени виконкому не знали про це рішення Капустіна.

- Як ви оцінюєте зараз свої шанси на перемогу?

- Я вважаю, що шанси в мене дуже високі. Це може звучати супероптимістично з мого боку, і багато людей скептично дивляться на це, бо зневірились у тому (маю на увазі шаховий світ загалом), що взагалі можливо змінити систему.

Андрій Баришполець (Фото: Соцмережі)
Андрій Баришполець / Фото: Соцмережі

В нас перше обличчя Міжнародної шахової федерації - це російський політик уже впродовж останніх 27 років. Спочатку 23 роки був Кірсан Ілюмжинов, а зараз уже чотири роки, як його змінив Дворкович.

Люди різні, але ідея не змінюється: російський політик, який має дуже близькі стосунки із Кремлем, продовжує бути головним обличчям Міжнародної шахової федерації. Були, безумовно, достойні спроби це змінити, і з'являлися дуже гарні кандидати на заміну тим, що ми маємо.

Але оскільки не вдавалося перемогти, багато хто, як мені здається, зневірився та перестав навіть робити спроби. Я не вважаю, що ми повинні залишати це як є.

Повертаючись до вашого запитання стосовно шансів, я вважаю, що вони дуже великі, бо я бачу, що люди цінують ті плюси, які є в моїй кандидатурі. Вони цінують, що я гросмейстер, з шахового світу, що я не з «шахової політики».

Я не маю стосунку до політики взагалі, не був ні в партіях, ніде, і все своє життя займався іншими справами: написанням дисертації, зараз я працюю в консалтинговій фірмі, і так само успішно граю в шахи.

Тому мені здається, що коли ми говоримо про президента ФІДЕ як про обличчя шахового світу, для західних партнерів, потенційних інвесторів, узагалі для шахового світу як усередині, так і зовні, то це якраз цікава, цінна кандидатура. І так виявилося, що таким президентом можу бути я.

І я бачу, що дійсно є підтримка, і досить велика, хоча треба зауважити, що багато федерацій не оголошують про цю підтримку публічно, так само як вони не оголошують про свою підтримку Дворковичу або іншим кандидатам.

Це пов’язано з тим, що багато федерацій бояться публічно про це говорити. Мою номінацію публічно підтримали англійська, нідерландська федерації. Також із оголошенням виступила німецька федерація, яка є найбільшою в світі за кількістю титулованих гравців.

Безперечно, в цих великих федерацій, у моєму розумінні, немає страху перед ФІДЕ та її адміністрацією, хто би не був президентом. Натомість є багато інших федерацій, які просто напряму залежать від адміністрації ФІДЕ, тому для них публічно оголосити про підтримку тому чи іншому кандидату — це певний крок, на який не всі можуть наважитися.

Але оскільки голосування відбувається таємно в Індії, і з того, що я спілкуюся з президентами, з делегатами, і бачу — запит на зміни колосальний. І в Дворковича немає тієї підтримки, про яку можна було би думати з погляду публічного висвітлення того, що відбувається.

- А звідки такий вплив у росіян у ФІДЕ? 28 років вони контролюють Міжнародну федерацію — як так сталося і чому?

- Це така довга історія, яка має своє коріння ще з минулого століття. Насправді шахи традиційно виглядали як виключно радянський вид спорту, і Радянський союз домінував у шахах повністю. Так само поширився і вплив КДБ на шахи.

Ідея в тому, що шахова федерація використовувалася як м’яка сила для СРСР: йому було важливо показати, що «ми найрозумніші та найсильніші» в інтелектуальному виді спорту. І це просто за традицією перекочувало до Росії, незважаючи на те, що президентом до Ілюмжинова був Флоренсіо Кампоманес із Філіппін.

Я не буду нічого видумувати, а просто процитую Гарі Каспарова, який вважав, що Кампоманес працював на КДБ. Свідомо або несвідомо, але тим не менше, про це вже є усталена думка, що шахи — це ексклюзивно радянський вид спорту, а зараз ексклюзивно російський.

Ми бачимо, що більшість престижних турнірів проводяться в РФ, незважаючи на те, що це глобальний спорт, де майже 200 федерацій-членів, і ми могли провести турніри в Америці, Африці, Азії, а натомість вони проходять переважно в Європі і більше 50 відсотків — у Росії.

У нас спорт замкнувся на одній країні, і очевидно, що вплив самої російської шахової федерації на ФІДЕ колосальний. В шахових колах її навіть називають філіалом російської шахової федерації.

А чому так сталося, і чому це не було змінено? Досить сильний вплив. У шаховому світі запанувати думка, що ми самі не можемо зробити привабливий продукт для зовнішнього світу, показати, що шахи — це дійсно цікаво для інвесторів.

Всі країни світу грають у шахи, є колосальним потенціал та можливості комерціалізувати шахи. Про це свідчать ті ж спонсорські контракти професійних шахістів, починаючи з чемпіона світу Магнуса Карлсена.

Так само ми бачимо комерційну успішність стрімерів і онлайн-платформ. Це все очевидно має великі шанси комерціалізуватися. При всьому цьому ФІДЕ стоїть осторонь усіх цих процесів та заточена на спонсорів, які займаються відмиванням репутації.

Переважно спонсором ФІДЕ була і здебільшого залишається Росія — її капітал повністю спонсорував ФІДЕ, і зараз ми не знаємо, яка ситуація з цим на сьогодні.

Хоча багато офіційних представників Федерації кажуть, що контракти з державними російськими компаніями були розірвані, не повідомляється чи дійсними лишаються контракти з приватними російськими компаніями, бо до лютого цього року їх теж було чимало.

І якщо подивитися на фінансові звітності ФІДЕ, які є у відкритому доступі на її сайті, то цілком очевидно, що вплив російського капіталу просто колосальний.

Одним словом, склалася усталена думка: нам потрібен хтось, хто приноситиме гроші, а самі ми не можемо нічого спродукувати. Якщо продовжити цю думку, то виходить, що тільки росіяни знають, як це робиться.

— Оскільки весь російський бізнес так чи інакше державний, або залежить від держави, то як у шахах може бути недержавний російський капітал?

— Це олігархічний капітал. Якщо говорити конкретно, після того, як в 2018 році прийшов Дворкович, у фінансовій звітності ФІДЕ, яку ми маємо за 2019−2020 роки — приблизно 3,5 млн євро, що фактично ніщо. Якщо західні компанії хочуть інвестувати в ФІДЕ, то має йтися про десятки і навіть сотні мільйонів доларів.

А тут виходить так, що у нас єдині спонсори, які офіційно прописані донорами, — це виключно російські компанії: РЖД, Росатом — державні, а також приватні на кшталт Норнікеля, Сіма-Ленд, ФосАгро, але всі вони пов’язані з олігархами, більшість яких уже під санкціями.

Наприклад, з усіх компаній за ці два роки, 2019−2020, лише одна компанія була не російською — мароканська шахта, яка пожертвувала 120 тисяч євро. От таке обличчя ФІДЕ. За 2021 рік ми ще не маємо офіційної фінансової звітності, тому безумовно цікаво подивитися, якою вона є.

Всередині менеджменту ФІДЕ офіційні посадовці кажуть, що залежність від російських грошей суттєво зменшилася. Насправді ми не можемо це ні підтвердити, ні спростувати, бо очевидно жодних документів не демонструється.

— Цілком слушне запитання: що буде із цим фінансуванням після введених санкцій? Де вони братимуть гроші? Це питання до Дворковича, мабуть.

- Так-так. Зараз буквально на днях вийшов його сайт кампанії, на якому Дворкович говорить, що всі контракти погоджені до 2026 року, фінансування ФІДЕ збережено до 2026 року. І при цьому в соцмережах офіційні представники ФІДЕ кажуть, що з Росії грошей немає, і вони не російські. Як це все буде, поки це покрито таємницею.

Ми не можемо ані перевірити це, ані спростувати, ані підтвердити. Тому для шахового світу це теж велике питання, чи довіряємо ми Дворковичу і скажемо, що він молодець — хороший менеджер, а те, що він був російським політиком 20 років і шаховий світ надалі буде ізольований від цивілізованого світу…

В людей, які не в шахах, коли вони вперше чують про шахи або тільки починають цікавитися, з’являється розчарування, що в нас перше обличчя тісно пов’язане із російською політикою, а шахи стоять не на першому місці.

- Як вплинуло на цю ситуацію, на вагу Дворковича і взагалі росіян, повномасштабне вторгнення Росії в Україну?

- Безумовно негативно. Я скажу за себе, що для мене як і для багатьох федерацій великим розчаруванням було те, що Дворкович був обраний ще 2018 року. Але ці чотири роки пройшли, і зараз кількість федерацій, які ще жахаються від самої ідеї, що ми продовжуватимемо робити вигляд, що нічого не відбувається, — це є велика проблема.

Дворкович робить зараз усе можливе, щоби максимально дистанціювати себе від Кремля, хоча, на мій погляд, йому це дуже погано вдається.

Він у своєму інтерв'ю в Сколково розповідав, як пишається тим, що чудові солдати борються з нацизмом і таке інше. Це таке лицемірство, бо на західну публіку він говорить, що, дослівно, він «думками з мирними українцями».

Всі, хто в найближчому оточенні Дворковича, кажуть: ну слухайте, Аркадій дуже миролюбива людина, він дуже прогресивний, це ж не він нападає, не він ракети запускає.

У своєму інтерв'ю нещодавно теж сказав, що він дистанційований від Кремля, не телефонує туди, хоча телефонував один раз, щоби домовитись про Олімпіаду в Москві, яка мала відбутись, до речі, якраз в липні цього року, і яку ФІДЕ вимушено перенесла до Індії.

- Вам допомагає тренер кращого шахіста сьогодення Магнуса Карлсена Петер Хайне Нільсен?

- Так.

Андрій Баришполець і Петер Хайне Нільсен (Фото: Соцмережі)
Андрій Баришполець і Петер Хайне Нільсен / Фото: Соцмережі

Вже після інтерв'ю Андрій Баришполець назвав членів своєї команди, до якої увійшли Петер Хайне Нільсен, науковий співробітник та лектор Массачусетського технологічного інституту Хосуе Веласкес Мартінес, засновник Kaizen Capital Partners Limited, фахівець в галузі інвестицій Шіонг Тан.

Його представником в Африці буде Чарльз Масаїті - засновник клубу шахів Rock ‘n' Roll Chess Club, фахівець у галузі спортивного менеджменту.

Радниками стали Ізабель Ворінг (освіта), Марк Кабрера (переговори), Метт Шварц (бізнес-консультант), Метт Робінсон, Шон Хіггінс, Жан Раусіс (виконавчі радники), Томас Каннінгем (фінанси), Метт Ао (технології), Євген Штембуляк (освіта) та Гліб Козак (операційний радник).

- Зараз обличчя шахів і шахової політики — це люди, які займаються більше не шахами, а шаховою політикою. У випадку того ж Дворковича, ідеться не просто про шахову політику, а взагалі про політику Кремля та його інтереси. Тому наша задача — зробити ФІДЕ дійсно для шахістів і про шахи, а не про щось інше.

І це не так просто, оскільки ми з Петером Хайне оголосили про своє кандидатство нещодавно, це не планувалося заздалегідь. Але я знаю, і бачу, що є дуже багато дійсно достойних талановитих людей, які справді були б гарними обличчями шахів у світі й стали би чудовими віце-президентами і в нашій команді, і взагалі в майбутній раді ФІДЕ.

Бо ідея в тому, що ця команда політична: президент, перший заступник, три віце-президенти, скарбник і секретар Ради ФІДЕ — це ті позиції, які призначаються обраним президентом. Призначаються і мають бути підтримані або не підтримані Генеральною Асамблеєю.

— Наша стратегічна візія — це робити Раду ФІДЕ повністю незалежною і від президента, і взагалі від якихось приватних або незрозумілих інтересів. Це дійсно повинні бути люди, які б розуміли, що вони у своїх рішеннях чи дискусіях керуються виключно розумінням того, як має бути стратегічно вибудуваний розвиток шахів, яку роль у цьому має грати ФІДЕ.

Тож відповідь на питання: ми формуємо команду, і я впевнений, що до виборів в Ченнаї ми повністю її сформуємо. Ми робимо для цього все від себе залежне, щоби ця команда була якомога сильнішою, більш представницькою, якомога цікавішою шаховому світу. Тоді дійсно у нас буде вибір, яким ми хочемо бачити майбутнє ФІДЕ.

- А чи відома вам позиція самого Магнуса Карлсена? Він за вас чи ні?

- Мені особисто його позиція невідома. Я так розумію, що позиція не тільки Магнуса, а й взагалі шахістів, і всіх, хто дотичний до шахового світу, безумовно залежатиме від наших дій і від того, що ми пропонуємо. Так само і я не є найвідомішим шахістом — я маловідомий і шаховим функціонерам, і федераціям.

Але по мірі того, як вони дізнаються, що я роблю, навіщо роблю, з якими ідеями йду, то бачу, що симпатія росте, розуміння росте. І я переконаний, кінцева точка буде в тому, що я запропоную продукт, який уже буде на розсуд шахової спільноти. Чи вважають вони, що це те обличчя ФІДЕ, яке ми хочемо бачити, чи це щось інше, з трьох інших кандидатів, побачимо.

— Магнус Карлсен узагалі за якісь зміни в шахах чи його влаштовує нинішня ситуація?

- Теж чесно скажу, мені це важко коментувати. Річ у тім, що Магнус, як і всі люди в західному світі, незалежний і вільний у своїх думках та висловлюваннях. В моєму розумінні, якщо ми робитимемо щось неправильне, незрозуміле і неадекватне, то ніякої підтримки не буде — ні Магнуса, ні федерації, ні всіх інших.

Але якщо ми з Петером Хайне показуємо себе з позитивного погляду, показуємо, що можемо бути достойною зміною, достойною альтернативою тому, що ми маємо наразі, то я вважаю, що в нас є всі шанси отримувати публічну підтримку як Магнуса Карлсена, так і того ж Гарі Каспарова, та багатьох інших людей, які широко відомі в шаховому світі.

- Гарі Каспаров, здається, не є функціонером в шаховому світі, але має неформальний вплив, так?

- Так і є, він - один із найвідоміших шахістів нашого покоління, навіть для декількох поколінь. Він сам балотувався на посаду президента ФІДЕ 2014 року — тоді програв Кірсану Ілюмжинову.

Але його думки теж мають вагу і для нас теж очевидно, що чим більше люди говоритимуть про це публічно, чим більше відомих людей будуть висловлюватися, чи вони за зміни, чи ні, або їм дійсно подобається Дворкович, то ситуація буде яснішою.

Річ у тім, що люди, які мають публічну вагу в шаховому світі, так само не виказують свою підтримку або непідтримку Дворковичу, з причин, про які я не знаю. Як мені здається, демократія так і має працювати, що ми повинні мати якесь спільне розуміння в шаховому світі, що добре, а що ні.

Якщо весь шаховий світ влаштовує, і всі публічно кажуть, що дуже класно, що російський політик продовжує бути нашим обличчям і нашим представником у світі, то це, на мою думку, дуже прикро. Саме тому я докладаю максимум зусиль, щоб ми про це відверто говорили, і була альтернатива.

Якщо повертатись до найпершого запитання, взагалі моя думка балотуватися з’явилась ще й на підґрунті того, що в шаховому світі немає публічно адекватної дискусії про те, що взагалі відбувається.

Чи можемо ми як шахісти, тренери, батьки дітей, які займаються шахами, адекватно дивитися на те, що у нас президент є російським політиком. Очевидно, що тут інтереси шахів не на першому місці, а це найважливіше, що все ж таки ФІДЕ — це має бути про шахи, а не про щось інше.

- Скажіть, за яким принципом дискваліфіковують російських шахістів? Наскільки розумію, збірні Росії та Білорусі не можуть виступати, але в той же час є російські гросмейстери, які грають. Як це відбувається, яка офіційна позиція, кого ми дискваліфікуємо, а кого ні?

- Річ у тім, що дискваліфіковані були тільки збірні. Гравцям дозволено грати або під прапором ФІДЕ, або під прапором російської шахової та білоруської шахової федерацій. У принципі це теж досить ганебне рішення…

- Так, у деяких видах спорту взагалі не допускають росіян до участі.

- По-перше, це, а по-друге, навіть якщо говорити конкретно про шахи, тут ситуація взагалі унікальна ще тим, що в раді російської шахової федерації є такі люди як [прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро] Пєсков, [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу — найбільш відомі постаті.

Так само є [прокремлівський бізнесмен Андрій] Гурієв, який під санкціями, і багато інших. Той же Карпов, багаторічний депутат російської Держдуми, який голосував в 2014 році і за анексію Криму, і за так зване схвалення дій президента, і так само схвалював все всі ці роки.

Це незрозуміло, чому російська шахова федерація не була дискваліфікована, бо очевидно, що за цих умов сказати, що вона є рівноправним членом шахової родини, як ми її називаємо, це щонайменше дивно, якщо не сказати більше.

Але знову ж таки ми розуміємо, чому це все відбувається: через те, що основним обличчям є Дворкович, якого підтримує Кремль, і Кремль, і російська шахова федерація, які підтримали його 2018 року, так вони підтримують його і зараз.

- А всі ці перераховані «добродії» приймають рішення чи просто сидять у цих радах?

- Чесно кажучи, я не знаю, який там механізм прийняття рішень. Якщо зайти на сайт російської шахової федерації, можна побачити опікунську раду, хто в неї входить, а що та опікунська рада робить, відверто скажу, не знаю, бо не вивчав.

Чи приймають вони якісь рішення — не знаю. Але сам факт того, що російська шахова федерація прямо асоціюється із цими персонажами, я навіть не знаю — це дуже важко коментувати

- А це президент ФІДЕ має право їх призначати чи є якийсь інший принцип?

- Сам президент ФІДЕ входить до цієї ради — він один із її членів. В моєму розумінні, хто входить у раду — це внутрішня справа Федерації.

Добре, якщо вони хочуть мати усіх цих людей у себе в раді, але я не розумію, як ми можемо як шахісти нормально ставитись до того, що російська федерація шахів мало того, що продовжує бути членом ФІДЕ, продовжує мати право голосу.

Більше того, вона ще й має нахабство заявляти, що бореться за права дискваліфікованого [російського шахіста] Сергія Карякіна, якого відсторонили на шість місяців.

Це окрема тема, але теж незрозуміло, чому така м’яка позиція, чому [його колега та співвітчизник Сергій] Шипов узагалі не був дискваліфікований…

— Незрозумілий принцип, за якими одних дискваліфіковують, а інших — ні…

- У тому-то й річ, що принцип трошки прихований. Взагалі коли ФІДЕ приймала рішення не допускати до змагань шахістів під прапорами їхніх країн (Росії та Білорусі), вона керувалася рекомендаціями Міжнародного олімпійського комітету.

І в багатьох видах спорту так і відбувається, що спортсменам із цих країн не дозволяють брати участь і представляти свої країни. Вони можуть представляти або свої національні федерації, як у випадку з шахами, але в переважній більшості навіть не можуть зробити цього, а просто виступають під нейтральним прапором тієї міжнародної спортивної організації, до якої належать.

- Як ви вважаєте, якою має бути позиція щодо росіян зараз через війну? Вони не мають виступати взагалі, чи можуть це робити під нейтральним прапором?

- У мене тут дві позиції. Перша, яка не є домінуючою — я, як шахіст, знаю багатьох колег із Росії, з деякими багато спілкувався і добре спілкувався — для мене очевидно, що більшість шахістів з РФ виступає проти війни, різною мірою — хтось публічно про це оголошував, хтось — ні. У когось були заяви відверто сильніші, ніж у інших.

Але друга позиція, що оскільки війна не закінчена — і це просто повний нонсенс, що вже середина літа, а Путін досі не зупинений у цьому безумстві - ми не можемо робити вигляд, що все відбувається нормально і адекватно. Що ми можемо продовжувати грати в шахи, займатися спортом, культурою, діалогом, політикою, не важливо, чим.

Аркадій Дворкович (ліворуч) і Володимир Путін (Фото: kremlin.ru)
Аркадій Дворкович (ліворуч) і Володимир Путін / Фото: kremlin.ru

Це питання вийшло далеко за рамки якихось політичних дебатів. Це просто питання життя і смерті, або питання добра і зла. Тому моя особиста позиція, що незважаючи на всю мою симпатію до окремих російських шахістів, допускати до змагань їх не можна.

Тут ще варто зазначити, що ще є сильний політичний вплив саме через те, що Росія завжди використовувала шахи та свої шахові успіхи для відмивання своєї репутації, і вона продовжує це робити й надалі.

Це треба зупиняти, і я вважаю, що допоки ми не зупинили Путіна, ми маємо робити абсолютно все можливе і від нас залежне, аби його зупинити. Якщо це вимагає недопуску російських гравців до змагань, то значить це треба робити. І робити доти, доки ми це не зупинимо.

Коли ми це зупинимо, зрозуміємо, що відбулося, і як нам із цим далі жити, які є наслідки цього всього, то вже буде інша історія, і в тому випадку я вже не бачу жодних перешкод для того, аби вони продовжили грати. І якщо ми говоримо про шахи, то продовжили грати в шахи.

- Уявімо собі, що ви переможете. Яке буде протистояння всередині? Чи такого російського впливу вже не буде, якщо зміниться президент ФІДЕ? Чи не буде розколу?

- Я думаю, що є серйозний ризик розколу, якщо Дворкович залишиться президентом. Якщо я виграю і стану президентом, то докладу максимум зусиль, аби розколу не було. Знову ж таки скажу, що моя особиста позиція по допуску чи недопуску російських спортсменів є моєю позицією, але вона не є вирішальною.

І взагалі я йду в президенти з ідеєю, що в нас має бути демократія та відкрита дискусія, а не так як це традиційно відбувалося багато років із Ілюмжиновим і Дворковичем, коли багато питань було вирішено скоріше президентом, і всі долучалися вже до його думки.

Я вважаю, що так буди не може, і ФІДЕ має бути демократичною інституцією. І в президента мають бути повноваження не такі широкі, як наразі. Президент призначає весь менеджмент ФІДЕ, хоча це має бути офіційно підтверджено радою ФІДЕ, але тут теж такий механізм, що фактично таким є рішення президента, а не ради, і це має бути змінено.

Так само має бути змінено те, що в повноваженнях президента одноосібне призначення голів невиборних комісій, які є в ФІДЕ, їх зараз 16.

Так само президент просто призначає голів комісій, ще й трьох членів, тобто по суті більшість. Фактично зараз ФІДЕ є певною моделлю автократії, де ми обираємо президента, а він усе за нас робить. Це має бути змінено.

Будь-які рішення, так само й рішення по допуску чи недопуску гравців, ще якісь питання, має прийматися колегіально радою ФІДЕ. Воно так і було стосовно декількох речей — наприклад, заборони турнірів у Росії та Білорусі, перенесення Олімпіади, яка мала відбуватись у Москві.

Це були рішення Ради ФІДЕ, як це і має бути. І очевидно, це теж відбулося саме через те, що на тлі агресії [Росії проти України] обурення всередині Ради ФІДЕ було досить великим, і тут важко було тому ж Дворковичу протягнути будь-яке рішення та зробити вигляд, що вся Рада під цим підписується.

- Якщо ви не переможете на виборах, що будете робити в житті? Адже з 2019 року ви вже не граєте в шахи

- Це не зовсім так. Я не грав у класичні шахи, але з 2019 року все одно виступав за університетську команду

- Ви залишитесь у шахах?

- Я нікуди не зникав. Я став менш активний через те, що останній рік працюю на новій роботі і для мене це теж нове місто, нове життя, нова робота, нова команда — все це займає багато часу, так само як і родина. Я писав дисертацію, шукав роботу..

Саме з цим пов’язано те, що я грав відносно менше, ніж у попередні роки. Але грати я не перестав, слідкувати за шаховими подіями, шаховим світом і турнірами я так само продовжую.

Показати ще новини
Радіо НВ
X