«Може, буду на п'єдесталі». Юна зірка українського спорту — про цілі на Олімпіаді, і як косички допомагають їй на змаганнях

8 травня 2020, 09:10
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Українська стрибунка Ярослава Магучіх сподівалася, що Ігри в Токіо все-таки відбудуться в 2020 році, але цього не сталося. Радіо НВ поговорило з юною зіркою та олімпійською надією України.

Протягом чотирьох років вони готувалися: брали в руки шпагу, пірнали в басейн, бігали, стрибали, йшли до мети — Олімпіади 2020 року, але в плани втрутився коронавірус. Ігри в Токіо перенесли на рік, а українські спортсмени, як і весь світ, опинилися на карантині.

Відео дня

В інтерв'ю Радіо НВ срібна призерка дорослого чемпіонату світу 2019 року, чемпіонка Європи серед юніорів і рекордсменка світу серед юніорів в стрибках у висоту Ярослава Магучіх розповіла, як сприйняла перенесення Олімпіади, як проводить карантин, і що допомагає їй розслабитися перед змаганнями.

— Ваші відчуття, коли оголосили, що Олімпіаду переносять на рік?

— Це було у Португалії, тільки початок нашого тренувального збору, і я пам’ятаю цей момент, коли ще Міжнародна федерація говорила: «треба переносити, скасовувати», а Міжнародний олімпійський комітет вважав, що є ще час до травня, але потім все ж таки прийняли рішення перенести.

Це для нас усіх на зборі була головна новина, тому що багато спортсменів готувалися, адже це головний старт чотириріччя, тому ми з моїм тренером звичайно спочатку засмутилися. Але потім вирішили працювати далі й готуватися до Олімпіади у 2021 році. Авжеж, один день було сумно, тому що ми готувалися до Ігор. Ми, чесно кажучи, може навіть сподівалися, що Олімпіада відбудеться трішки пізніше.

— Олімпіада — це справді найголовніші змагання, адже всі до них йдуть, мріють про медаль, рекорди… Ви як до неї готуєтеся, навіть якщо вона на рік переноситься?

— Звичайно, Олімпіада — це престижні змагання для спортсмена, до яких ти готуєшся чотири роки. І це начебто звичайні змагання, але на одну сходинку вище, ніж чемпіонат Європи чи світу. Тому дуже хочеться поїхати на Ігри. У мене була ціль поїхати, показати гарний результат, а там уже й може і на п'єдесталі постояти.

— Як ви організували свої тренування? Наскільки я розумію, в Португалії (українські легкоатлети застрягли там після зборів у розпал пандемії - прим. Радіо НВ) ви продовжували займатися — який у вас режим був?

— Так, у Португалії ми продовжували займатися, тренувалися. У мене було по одному тренуванню на пляжі, кожного дня ми тренувалися, укріплювалися і ставали сильнішими.

— Коли ви повертаєтеся до України, ви собі розписали якийсь план? Тренування будуть удома, на вулиці, можливо, чи там, де нікого немає?

— Ні, поки що це буде вдома, поки продовжиться самоізоляція, а потім уже на вулиці, тоді як членів збірної пускають на стадіон, тому думаю, що це буде вже на стадіоні.

— У кожного виду спорту є своя якась специфіка. Яка специфіка ваших тренувань?

— Це складне питання. Це не гімнастика, тому ми стрибаємо на стадіоні. Звичайно, коли це технічна справа, то займаємося на стадіоні, де є стрибкова яма з планкою, де стрибаєш і відточуєш свою техніку. Але коли йде такий підготовчий рівень — березень-квітень, то це не потрібно, ти тільки бігаєш, стрибаєш і робиш багато вправ.

— Як себе розважаєте. Шо ви любите робити в свій вільний час, якщо на карантині він з’являється?

— Моє - це книжки та фільми з серіалами. Останнє, що я прочитала — це був роман «Бруклін». Це моя англійська книжка, читати яку довелося довго, але воно було варте того. Люблю читати книжки. А коли днями прибиралася вдома, то дивилася фільм. Нарешті добралася і до серіалів.

— Для вас обмеженість і перебування вдома — це незвично, тому що ви як спортсмен багато подорожуєте. Можливо, це якраз той момент, коли можна набутися вдома?

— Напевно, це так, адже два дні ти можеш ще побути вдома, щоб без повітря, стадіону, прогулянок, але потім вже й хочеться вийти і пробігтися. Тому, звичайно, коли в тебе активний день, то думаєш: «зараз би полежати, посидіти вдома». А коли в тебе є час, то ти нудьгуєш.

— А чого не вистачає зі звичайних речей? Чого хотілося би, коли ви приїхали додому і не можете цього зробити, тому що все закрито? Можливо, манікюр чи зустрітися з найкращою подругою. Чого не вистачає?

— Манікюр — це окрема тема для всіх дівчат, тому що коли я поїхала на збір у Португалію на 21 день, то залишилася там на два місяці, тому це таке… Але зараз на карантині, напевно, більш за все я сумую за рідною сестрою та хрещеницею, а також племінницею, тому що не можу з нею побачитися, а дуже хочеться. Але сподіваюсь, що коли карантин та моя самоізоляція закінчаться, нарешті, я з нею побачуся та зможу потримати її і посміятися.

— А є у вас якась особлива дієта? Наскільки знаю, ні. Перечилата ваші інтерв'ю і не побачила там від вас особисто якихось слів про те, що є жорстка дієта. Можливо, щось змінилося?

— Нічого не змінилося, дієти в мене ще немає. Сподіваюся, не буде. Але я намагаюся харчуватися здоровою їжею, тому цього немає. І, звичайно, коли відчуваю, що вже наїлася, я не буду доїдати тарілку м’яса — все залежить від твого організму. Ти маєш це відчувати.

— Ваші косички — це ваша візитівка. Усі про це знають. Це вас заспокоює, це просто зручна зачіска для стрибків, чи ви звикли так виглядати?

— По-перше, це зручна зачіска для стрибків, тому що я не люблю хвіст. Його після кожного стрибка треба переробляти. Але коли я заплітаю їх перед змаганнями, то заспокоююсь і не нервую — це в мене релакс перед змаганнями. Ти якось поглиблюєшся і не думаєш про змагання. На душі стає спокійно.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Спорт
Розсилка останніх новин в світі спорту
Щочетверга

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X