«Так, я можу!»: Як діти з різними життєвими обставинами ставлять рекорди в плаванні

24 червня 2020, 09:49
Спецпроект
Спільно з МБФ Parimatch Foundation розповідаємо історії дітей-чемпіонів з інвалідністю та без (Фото:Parimatch Foundation)

Спільно з МБФ Parimatch Foundation розповідаємо історії дітей-чемпіонів з інвалідністю та без (Фото:Parimatch Foundation)

Спортивні досягнення — результат щоденної титанічної праці. Дітей, які присвячують своє життя спорту, об'єднує не тільки спільне захоплення, а й неймовірна сила волі, завзятість, наполегливість і ще сила-силенна характерних для чемпіонів якостей. Незалежно від обставин кожна дитина намагається показати кращі результати. Спільно з міжнародним благодійним фондом Parimatch Foundation розповідаємо історії дітей-чемпіонів з інвалідністю та без, щоб показати, як схожі їхні шляхи до здійснення мрії.

У проекті взяли участь чотири стипендіата програми «Так, я можу!» і чотири спортсмена без інвалідності.

«Так, я можу!» — це комплексна програма, спрямована на підтримку дітей з інвалідністю, шляхом надання стипендій найкращим з діток, які яскраво проявили себе у спорті.

Відео дня

Головні цілі проекту — активна соціалізація та реалізація потенціалу дітей з інвалідністю, а також зміна свідомості ставлення суспільства по відношенню до людей з інвалідністю.

Героїні першого матеріалу серії про дітей-спортсменів — чемпіонки з плавання Софія і Настя.

Катерина Білоруська,

президент міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation.

«Я впевнена, що серед наших підопічних є майбутні чемпіони, які принесуть не одну золоту медаль Україні, і наша підтримка дозволить їм прийти до найкращих результатів. Ми намагаємося якомога більше розповідати про успіхи стипендіатів програми, показуючи, що немає нічого неможливого. Сподіваюся, їх історії зможуть мотивувати і інших дітей робити кроки в напрямку спортивних досягнень».

Катерина Білоруська, президент міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation.

Софія Федоренко,

багаторазова чемпіонка України і Білорусі з параплавання, майстер спорту України

Софія Федоренко, багаторазова чемпіонка України і Білорусі з параплавання, майстер спорту України

Мені 15 років. Основну частину мого дня займають навчання і спорт. Але все ж вдається присвячувати час і захопленням. Люблю читати — в основному фентезі, а також готувати десерти і пригощати ними близьких.

Мій день починається о 7 годині ранку. Я готую сніданок, збираюся і виїжджаю на тренування. З 9 до 11 займаюся в басейні, в 13 повертаюся додому і вчуся. О 18:00 у мене ще одне тренування, потім уроки і, нарешті, сон.

Софія Федоренко
Фото: Софія Федоренко

Плаванням я займаюся вже 5 років. Мені з дитинства подобалася ця активність, і батьки, помітивши мою тягу до цього спорту, вирішили віддати мене в секцію. До того ж плавання було необхідно і в якості реабілітації для спини.

Тренуюся 11 раз в тиждень: двічі в день по буднях і один раз в суботу. Займаюся по черзі в двох басейнах, один знаходиться в моєму районі, другий — трохи далі. Дорога займає близько години, але цей час проходить швидко за розгляданням пейзажів за вікном. На кожне тренування зі мною приходить мама, щоб допомогти і підтримати.

Софія Федоренко
Фото: Софія Федоренко

Я вірю, що важливо знайти своїх людей — і тоді все вийде. Так сталося з тренером, з яким всього за півтора роки мені вдалося стати багаторазовою чемпіонкою України і отримати статус майстра спорту.

Мого тренера звуть Едуард Петров, він учасник збірної Радянського Союзу і фіналіст Олімпійських Ігор в Москві 1980 року. Він дуже підтримує мене і під час тренувань, і на змаганнях. Коли я переживаю, йому завжди вдається знайти потрібні слова — і мені відразу стає легше. Навіть мама не може так швидко мене заспокоїти, як тренер.

Я обожнюю групові заняття — тренуюся з людьми без інвалідності старше 25 років. Вони дуже мене підтримують під час змагань. Ми любимо провести разом час і поза басейном: наприклад, відзначити свята.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Софія Федоренко,
Фото: Софія Федоренко,

Минулого місяця мені вдалося домогтися того, до чого я йшла 5 років. У нас було тестування, на якому вийшло показати відмінні результати — 50 віджимань і 200 раз качати прес. А ще я знову можу робити вправи, які не вдавалися мені рік.

Звичайно, іноді буває дуже важко і доводиться змушувати себе не опускати руки. Так сталося перед чемпіонатом України в грудні минулого року. Тоді я дуже сильно захворіла і не могла тренуватися, а до змагань залишалося всього три тижні. Через це мені було дуже погано морально. Тут мені допомогла підтримка мами і тренера. Вони переконували мене, що головне — налаштуватися на кращий результат. І мені вдалося це зробити — я зайняла перше місце.

Головна мотивація в досягненні нових вершин для мене — це здоров’я, яке зміцнюється завдяки спорту. Також я усвідомлюю, що кожна перемога — внесок в майбутнє.

представник Parimatch Foundation в Україні Вадим Місюра, багаторазова чемпіонка України і Білорусі з параплавання, майстер спорту України Софія Федоренко, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич.
Фото: представник Parimatch Foundation в Україні Вадим Місюра, багаторазова чемпіонка України і Білорусі з параплавання, майстер спорту України Софія Федоренко, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич.

Моя найближча спортивна мета — участь у змаганнях за кордоном. Це буде означати перехід на наступний рівень: я пройду міжнародну класифікацію і мене зарахують до збірної. А після цього мрію потрапити на Паралімпійські ігри: спочатку в Токіо, а потім в Парижі. Щоб надихнутися на майбутні звершення, я часто дивлюся відеозаписи тренувань і змагань чемпіонів Калеба Дрессела і Майкла Фелпса. А з паралімпійців мені подобається спостерігати за роботою Єлизавети Мерешко і Максима Крипака.

Що стосується цілей поза спортом, головна на даний момент — відправитися здобувати вищу освіту за кордон.

Вже рік в кожну поїздку я обов’язково беру з собою свій талісман — плюшевого ведмедика в кольорах українського прапора. Його мені подарували люди, які мене підтримують. Саме підтримка, сила волі і старанна робота — то, завдяки чому можна досягти будь-яких висот. Хочу побажати кожному вірити в себе і ніколи не здаватися — тоді все обов’язково вийде.

Настя Ермишина, (майстер спорту України, багаторазова чемпіонка України з плавання, переможниця міжнародних турнірів)

Мені 14 років. Велику частину часу я присвячую школі і плаванню. Але коли з’являються вільні години — люблю малювати на графічному планшеті і читати. Остання прочитана книга — «Гвенда і її чарівне пір'ячко».

Настя Ермишина,

майстер спорту України, багаторазова чемпіонка України з плавання, переможниця міжнародних турнірів

Якщо чесно, мені не особливо подобається навчання, воно забирає надто багато часу і в ньому мало того, що захоплює і може стати в нагоді в житті, зараз світ інший, а вчать того ж, що і 50 років тому. Але є предмет, який мене дуже захоплює — це хімія, особливо практична частина, з дослідами і дослідженнями.

На плавання я пішла в 7 років. Ініціатором була мама — вона не вміє плавати і хотіла, щоб ми з сестрою навчилися цьому в ранньому віці, для безпеки на воді під час відпочинку. Так вийшло, що починали ми з сестрою плавати в Донецьку. Там нас відразу помітив наш перший тренер — Дмитро В’ячеславович Кудінов, запросив до себе в спортивну групу. Півроку ми займалися, все було відмінно, але почалася війна і довелося переїхати з Донецька до Києва.

Настя Ермишина
Фото: Настя Ермишина

У столиці України розпочався мій складний період взаємин зі спортом до того моменту, як в моєму житті з’явилася Галина Володимирівна Ємельяненко. Завдяки їй я за один рік виконала спочатку норматив кандидата в майстри спорту, а потім вже і норматив майстра спорту України, стала кандидатом до збірної команди України з плавання. Це дуже важливо для спортсмена — знайти свого тренера!

Я два рази в день тренуюся в басейні, після кожного тренування займаюся розтяжкою і ввечері приділяю час силовим вправам або кардіо. У середу у мене одне тренування, і півдня мені досить, щоб відновитися в середині тижня. В суботу теж одне тренування, зазвичай тестове: тренер визначає дистанцію, яку ми пливемо з максимальною швидкістю, як на змаганнях, після цього разом аналізуємо помилки, які технічні елементи потрібно доопрацювати, а що, навпаки, вийшло. Та неділя — просто вихідний.

Настя Ермишина
Фото: Настя Ермишина

З останнього, чим пишаюся — результати на чемпіонатах України. За останній рік я шістнадцять разів вигравала золото — ставала переможницею чемпіонату України з плавання і в своїй віковій категорії, і в старших, 13 раз була срібною призеркою Чемпіонату України, чотири рази піднімалася на п'єдестал за бронзовою медаллю.

Зараз основна проблема — відсутність гідних умов для тренувань. Хочеться займатися в олімпійському (50 м) басейні з сучасними тумбочками, відповідним ремонтом і вільними доріжками. Ми з початку цього року займаємося в фітнес-клубі за свій рахунок, і хоч плавання не найдорожчий вид спорту, але екіпірування, необхідні спортивні збори, вартість річного абонемента, оплата праці тренера — це все коштує грошей. Якби в нашій країні була розвинена спонсорська підтримка, меценатство, можна було б використовувати дорогі, але дуже ефективні специфічні для плавання тренажери, їздити на збори з оптимальними умовами для тренувань, більше уваги приділяти якісному відновленню, і як наслідок — швидше виходити на інший рівень результатів.

Настя Ермишина
Фото: Настя Ермишина

Якщо говорити про психологічні моменти, то непросто буває, коли твої результати якийсь час «стоять», не поліпшуючись. У такі складні моменти я звертаюся до свого чудового тренера і батьків, які мене в будь-яку хвилину підтримають. Насправді така тимчасова зупинка результатів в спорті періодично буває у всіх. У цей момент ти повинен докладати ще більше зусиль і пам’ятати, що не буває перемог без поразок.

На спортивні звершення мене надихають поїздки на міжнародні турніри з високим рівнем конкуренції. Я люблю подорожувати в різні країни, міста, знаходити нових друзів. Це здорово, коли ти не просто змагаються, але ще і спілкуєшся з плавчихами з Польщі, Словаччини, Туреччини, інших країн.

Мій головний девіз — немає нічого неможливого! Найближча моя мета — виконати норматив для участі в юнацькому чемпіонаті Європи і встановити новий ВДУ на дистанції 50 м в / ст. Більш далекі цілі, зрозуміло, вище і складніше. Я хочу побачити, стоячи на п'єдесталі, як піднімається прапор України, звучить гімн моєї країни на чемпіонаті Європи, чемпіонаті світу та Олімпіаді! Для того, щоб ці мрії стали реальністю, потрібно дуже-дуже багато працювати.

Загальна проблема всіх дітей-спортсменів — недостатнє фінансування спортивних установ, як наслідок — недостатньо хороші умови для тренувань.

Валерій Сушкевич,

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України.

«Досі в Україні відсутній закон, який визначив би основні економічні та соціальні основи меценатства в спорті. В умовах дефіциту державного фінансування такий документ мав би забезпечувати правове регулювання надання меценатської підтримки спорту, включаючи дітей-спортсменів. Особливо такої підтримки потребують діти з інвалідністю. Спільна з Parimatch Foundation і Національним комітетом спорту інвалідів України ініціатива створення комплексної програмної підтримки дітей-спортсменів з інвалідністю — це перший і унікальний в історії незалежної України випадок підтримки благодійним фондом талановитих в спорті дітей з інвалідністю. І знаєте, я дійсно вражений, що за цей, по суті, ще незначний період — ще й року немає стипендіальній програмі „Так, я можу!“ — діти-учасники нашої спільної з Parimatch Foundation програми демонструють ще більш високі показники і успіхи в обраних ними видах спорту. Тільки за цей час троє дітей отримали звання „майстер спорту“, одна дитина — „кандидат у майстри спорту“, дев’ять дітей поліпшили свої спортивні розряди. Це ще один вагомий аргумент на користь підтримки дітей в їх прагненні досягати вершин у спорті, що ми і робимо зараз разом з Parimatch Foundation».

Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України.

Показати ще новини
Радіо NV
X