«Найбільший донат — 1000 доларів». Українська тенісистка з Криму стала стрімеркою та геймеркою

Як і її сестра Надія, Марина почала займатися тенісом в Євпаторії - у п’ятирічному віці. Згодом дівчата виступали в парі, а після анексії Криму у 2014 році переїхали до Львова.

У 2018-му Марина Колб захопилась стрімінгом ігрового контенту — і поступово почала рідше з’являтися на корті. Особливо активно вона розважала аудиторію під час пандемії коронавірусу, коли повернулась до Криму.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну тенісистка разом із родиною переїхала до Латвії. У Ризі сестри Колб відновили кар'єру, однак у січні цього року Марина зазнала травми. Попри це вона продовжує стрімити ігри у вільний час.

В інтерв'ю журналісту NV Андрієві Павлечку спортсменка розповіла про найбільший донат, середню кількість глядачів, а також про можливу зміну формату свого контенту.

Я була повністю поглинута новою справою, і в якийсь момент навіть не думала більше повертатися в спорт. Почалося все ще у 2018-му, але найбільша активність — саме в період пандемії, коли всі сиділи вдома й шукали нові форми дозвілля. Я почала стрімити комп’ютерні ігри на платформі Twitch. Це ігрова платформа, де люди виходять у прямі ефіри, грають, спілкуються з чатом, вигадують різні інтерактиви. У той момент я вже майже не займалася тенісом. Лише іноді брала участь у турнірах в Україні, але загалом — усе. Я не тренувалася і повністю переключилась на стрімінг. Це дозволяло абстрагуватись від усього, що відбувалося навколо, — і жити у своєму світі.

— Як виникла ідея стрімити на Twitch?

У мене взагалі ніколи не було комп’ютера. Але коли вступила до університету, познайомилася з хлопцем, який грав у комп’ютерні ігри. Він грав у League of Legends — і це, до речі, досі моя основна гра. Хотіла навчитися грати, щоб більше часу проводити з ним. Він сам дивився стріми, мріяв, можливо, і сам почати стрімити. Але зрештою це зробила я. Можна сказати, я реалізувала його мрію — він мене надихнув і «підсадив» на цю тему. Зараз стрімлю не так регулярно, як раніше — через травму і тенісні турніри. Але вдома в мене є комп’ютер і все необхідне обладнання, тому, коли є можливість, виходжу в ефір.

— Які ще ігри граєте?

Граю ще в Teamfight Tactics — це така стратегічна гра, щось на зразок шахів, але в жанрі автобатлерів. Вона теж від тих самих розробників, що й League of Legends.

— Чи пам’ятаєте найбільший донат?

Так, один із найбільших донатів був — 1000 доларів за один раз. Це не за весь стрім, а саме в одну мить, від одного глядача. Мабуть, тоді й був мій найуспішніший стрім — загалом за той вечір заробила приблизно півтори тисячі.
Стрімінг — це як лотерея. Буває, тижнями нічого, а потім — несподівано, хтось зайшов, щось задонатив. Тому важливо тримати контакт із аудиторією, бути активною. Але я не вважаю себе якоюсь топовою стрімеркою. Це більше для душі, хоча, звісно, приємно, коли є відгук і підтримка.

— Який середній онлайн на стрімах?

До повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року було стабільно близько 100 глядачів одночасно. Тоді ж у мене була найбільша кількість платних підписників.
Після початку війни, через переїзди, я на певний час припинила стрімити, і онлайн сильно просів. Зараз — у середньому 30−50 людей на стрімі.

— Це хороші показники.

Дякую. Але все залежить від регулярності й гри. Після травми я не могла довго сидіти — нога набрякала, і це шкодило відновленню. Тож довелося скоротити ефіри.
Коли граєш щось популярне, онлайн трохи зростає. Але якщо не стрімити стабільно, то аудиторія розсіюється.

— А не думали змінити формат? Наприклад, стрімити тренування чи матчі?

Так, мене часто про це просять. Але це технічно складніше: потрібне обладнання, хороший інтернет.
Іноді стрімлю з телефону — наприклад, під час подорожей або з парку. Бували стріми з Іспанії. Також транслювала тренування під час реабілітації ноги. Бувають і кулінарні стріми — тобто не лише геймінг, а й лайфстайл-контент. Люблю міксувати.

Раніше Надія Колб розповіла про розстріли на Майдані, погрози в Криму та втечу через Росію.